Внески на депозитні рахунки, отримання сум депозитних вкладів та відсотків відповідач здійснив в період перебування у зареєстрованому шлюбі,а доказів того, що спірні грошові кошти він витратив на особисті потреби,усупереч інтересам сім`ї судами не здобуто

Обставини справи.

02 березня 2016 року Київським районним судом м. Одеси було прийнято рішення про розірвання шлюбу між Особа_1 та Особа_2.

У період зареєстрованого шлюбу Особа_2 уклав декілька договорів депозитного вкладу з КС «Істок»».

В жовтні 2015 року Особа_1 звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення про визнання депозитних вкладів, здійснених Особа_2 в Кредитній спілці «Істок» в період з 2012 року по 2014 рік на загальну суму 377 342,79 грн спільним майном подружжя і визнати за нею (позивачем) право власності на 1\2 частину депозитних вкладів.

Позивач (Особа_1) стверджує, що депозитні вклади Особа_2 здійснив в період перебування в зареєстрованому шлюбі і тому ці грошові кошти є спільним майном подружжя.

Законодавство

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України).

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Мотиви Верховного Суду

Внески на депозитні рахунки, отримання сум депозитних вкладів та відсотків відповідач Особа_2 здійснив в період перебування з Особа_1 у зареєстрованому шлюбі - з 06 лютого 2012 року по 01 січня 2016 року.

Таким чином з огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що ці грошові кошти є спільним майном подружжя.

Разом із тим суди встановили, що на момент ухвалення рішення про розірвання шлюбу між сторонами в КС «Істок» були відсутні депозитні вклади на ім`я Особа_2 .

Суди вказували, що доказів того, що спірні грошові кошти Особа_2 витратив у зазначений період часу на особисті потреби, усупереч інтересам сім`ї судами не здобуто.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, адже як було встановлено судами внески на депозитні рахунки, отримання сум депозитних вкладів та відсотків відповідач Особа_2 здійснив в період перебування з Особа_1 у зареєстрованому шлюбі, а доказів того, що спірні грошові кошти Особа_2 витратив у зазначений період часу на особисті потреби, усупереч інтересам сім`ї судами не здобуто.

Колегія суддів також вважає, що доводи касаційної скарги про те, що відповідач належним чином не довів той факт, що спірні грошові кошти були витрачені в інтересах сім`ї не заслуговує на увагу, адже тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує, а доказів того, що спірні грошові кошти Особа_2 витратив у зазначений період часу на особисті потреби, усупереч інтересам сім`ї позивачем не надано і судами не здобуто.

Повний текст постанови Верховного суду від 23.11.2020 року по справі № 520/14543/15-ц
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93053655

З повагою, адвокат Гагарський Артем Павлович!
(095) 704-80-03