Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю ...

Обставини справи

У липні 2019 року Особа_1 звернулася до суду до Особа_2, Особа_3 з позовом, в якому просила усунути від права спадкування за законом після померлого Особа_4 його синів - Особа_2 , Особа_3, як таких, що ухилялися від надання допомоги спадкодавцю, який через тяжку хворобу та інвалідність перебував у безпорадному стані.

Позов мотивовано тим, що помер Особа_4, який був батьком сторін у справі. Позивач та відповідачі подали заяви про прийняття спадщини. За життя Особа_4 склав на ім`я позивача заповіт, який в судовому поряду був оспорений відповідачами. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21 січня 2019 року вказаний заповіт визнано недійсним.

На підставі вказаного судового рішення позивач та її брати одержали право на отримання спадщини після смерті батька за законом, з чим позивач не погоджується, оскільки вважає, що відповідачі підлягають усуненню від права на спадкування, оскільки спадкодавець перебував у безпорадному стані та потребував стороннього догляду, який відповідачі йому не надавали.

Законодавство!

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч. 5 ст. 1224 ЦК України).

Мотиви Верховного Суду!

Зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України вбачається, що лише при одночасному настанні таких обставин, як ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: 

ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; 

перебування спадкодавця в безпорадному стані; 

потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. 

Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про усунення відповідачів від права на спадкування за частиною п`ятою статті 1224 ЦК України, оскільки в порушення приписів норм процесуального права щодо обов`язку доказування і подання доказів, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що спадкодавець, яким є її батько, потребувала допомоги саме Особа_2 та Особа_3 , а останні свідомо ухилялися від надання такої допомоги спадкодавцю у зв`язку із його безпорадним станом.

Повний текст постанови Верховного Суду від 05.11.2020 року по справі № 552/4032/19
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92692146

З повагою, адвокат Гагарський Артем Павлович!
(095) 704-80-03