Судом першої інстанції було заслухано думку дитини, яка зазначала, що вона любить батька, бажає проживати лише з ним та з бабусею. Пояснила, що матір вона боїться, бо та її била, не приділяла їй уваги...

Обставини справи!

У лютому 2017 року мати дитини звернулась до суду з позовом до батька про визначення місця проживання дитини.
Зазначала, що на початку лютого 2017 року відповідач забрав дитину до себе та не повертає її. Всі розмови позивача з даного приводу ігнорує, рішення суду, яким встановлено місце проживання їхньої дитини не визнає та пояснює, що поверне дитину лише при наявності відповідного рішення.

У квітні 2017 року батько дитини звернувся до суду з зустрічним позовом до матері про визначення місця проживання дитини.

Зазначав, що після розлучення, за їхньою взаємною згодою, донька почала проживати з матір'ю. Він добровільно надавав їй матеріальну допомогу на утримання доньки, займався її вихованням, відвідував дитину, займався підготовкою дитини до школи, водив її на підготовчі курси. Його не влаштовувало те, як мати доглядала, виховувала та утримувала дитину, але він заспокоював себе тим, що в подальшому все влаштується. 

Приблизно з середини січня 2017 року, він забрав доньку та вона почала мешкати з ним. 

Причиною стало те, що мати неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки, жорстоко поводилась з дитиною. Він дізнався про те, що мати била дитину шнуром від телефону, тягала за волосся, морально знущалась над донькою. Часто залишала доньку одну вдома. Інколи брала її з собою та ночувала з нею у сторонніх осіб, не дотримувалась розпорядку для дитини, гуляла з нею до ночі. В середині січня 2017 року мати таємно забрала у дитини кошти, які їй подарували.

Вказує, що між ним та донькою існують гарні стосунки, вона тягнеться до нього, він матеріально утримує її, створив для дитини всі необхідні умови для життя, розвитку, виховання. Він допомагає дитині в навчанні, відвідує гімназію, в якій вона навчається, цікавиться її розвитком, готує її до майбутнього життя.

Законодавство!

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно зі статтею 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Мотиви Верховного Суду!

При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини.
При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Суд зобов`язаний надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

Судом першої інстанції було заслухано думку дитини, яка зазначала, що вона любить батька, бажає проживати лише з ним та з бабусею. Пояснила, що матір вона боїться, бо та її била, не приділяла їй уваги

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно дійшли до висновку про наявність правових підстав для визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком, надавши першочергове значення інтересам дитини.

Судами було взято до уваги також і постанову про притягнення батька дитини до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130, статтями 122-2, 185 КУпАП, натомість, вказана постанова не є підтвердженням аморального способу життя, який веде батько.

Постанова Верховного Суду від 20.10.2020 року по справі № 333/1013/17
http://reyestr.court.gov.ua/Review/92314869

З повагою, адвокат Гагарський Артем Павлович!
(095) 704-80-03