Суд самостійно здійснює правову кваліфікацію у справі, навіть якщо сторона в обґрунтуванні помилилась

Позивач у справі № 916/556/19 звернувся з позовом до міської ради про відшкодування майнової шкоди на підставі ст.ст.1166,1173 ЦК.
Зазначив, що через бездіяльність відповідача щодо укладання додаткової угоди відносно зменшення орендної плати здійснював оплату у підвищеному розмірі, що і завдало шкоди.

Місцевий суд у позові відмовив, однак, апеляційний вимоги задовольнив.

Переглянувши справу, КГС із обґрунтуванням рішень не погодився.
Зазначив, що правовідносини, які виникли між сторонами, за своїм змістом є кондикційними, а не деліктними. Тож суди помилково застосували у справі ст.ст.1166,1173 ЦК, хоча в цілому це не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду щодо необхідності задоволення позову.

При цьому КГС звернув увагу на наступне: ✔️ Суд, з'ясувавши, що учасник процесу в обґрунтування вимог або заперечень послався не на ті норми права, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини.
✔️ Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися.
✔️ Саме на суд покладено обов’язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка норма підлягає застосуванню.
✔️ Самостійне застосування судом для прийняття рішення тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.