Щодо забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків
Після 01.02.2020 року (дати набрання чинності Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165) платники податків почали отримувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків.
Якщо надання пояснень та їх документального підтвердження не переконало податковий орган, а адміністративне оскарження не призвело до позитивного результату, то платники податку вимушені звертатись до суду за захистом своїх прав.
Однак, судовий процес займає чимало часу. Більше того, на практиці, після прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, реєстрація в Реєстрі всіх подальших складених та направлених на реєстрацію податкових накладних буде зупинена.
У зв'язку з чим, цілком логічно, виникає питання щодо можливості забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
Позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта (п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).
У постанові Верховного Суду від 08.10.2020 року по справі № 280/2284/20 викладений наступним правовий висновок:
"Дійсно, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).
Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності, відтак не впливає на податковий облік платника податку на додану вартість. Верховний Суд в постанові від 3 березня 2020 року (адміністративна справа №240/3665/19) вказав, що включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правих наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов`язків).
При цьому пункт 5 Порядку №1165, на який послались суди, визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації. Аналогічний висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року (справа № 160/10287/19).
Висновки судів попередніх інстанцій, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджений оцінкою суду будь-яких доказів. Так само суди не зазначили, на підставі яких саме доказів визнано доведеними доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
При цьому колегія суддів також вважає слушними посилання скаржника про неправильне застосування судами положень частини другої статті 151 КАС України, оскільки зупинення дії рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків до надання оцінки судом його правомірності нівелює значення здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування".
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 року по справі № 140/8457/20 та від 21.01.2021 року по справі № 140/8878/20.
Повні тексти вищезазначених постанов Верховного Суду
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92075924
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93301970
https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296773
Підсумок: заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, за позицією Верховного Суду, задоволенню не підлягає!
Р.S. Якщо потрібна буде допомога адвоката з податкових справ, звертайтесь - teletype.link/gagarsky_artem
З повагою, адвокат Гагарський Артем Павлович!
(095) 704-80-03