При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

☝️ При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

✅ Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина 3 статті 61 Сімейного кодексу України).

✅ Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (частина 4 статті 65 Сімейного кодексу України).

❗️ До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї. Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

⚖️ Вищезазначена позиція зазначена у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,
⚖️ а також у постановах Верховного Суду України від 27.04.2016 року по справі № 6-486цс16 та від 14.09.2016 року по спрпві № 6-539цс16,
⚖️ і прослідковується в низці судових рішень нового Верховного Суду, зокрема в постанові від 13.05.2019 року у справі № 638/1962/17, постанові від 06.03.2019 року у справі № 754/11103/16-ц, постанові від 30.01.2019 року у справі № 372/1558/16-ц, постанові від 17.04.2019 року у справі № 631/1982/16-ц, постанові від 10.10.2019 року у справі № 607/2831/16-ц.

❗️ Для визначення того, чи будуть враховуватись при поділі майна і борги подружжя, необхідно з’ясовувати наступні обставини:

1️⃣ Чи укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя.

2️⃣ Чи використано одержане за договором в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя.

⚖️ Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 року у справі № 361/7130/15-ц (провадження № 61-1843 св 20) зазначає: «Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди з`ясовують справжню правову природу вкладеного договору, незалежно від найменування документа. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, отримані за спірним договором позики кошти було використано в інтересах сім`ї, а саме на будівництво житлового будинку. За таких обставин суди повинні досліджувати, чи отримані грошові кошти були витрачені в інтересах сім`ї, чи підтверджено це відповідними доказами, а також з`ясовувати, чи надавав інший із подружжя в письмовій формі згоду на укладення договору позики».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/88749560

⚖️ У постанові від 30.01.2019 року по справі № 372/1558/16-ц Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що "розписка і грошові кошти, отримані у період шлюбу, не дають підстав для висновку, що договір позики укладено в інтересах сім'ї, а одержані в борг грошові кошти витрачені в інтересах сім'ї, оскільки доказів про надання згоди дружини на укладення договору позики, як і доказів про те, що вона знала про існування такого договору та про придбання спірних будинку і земельної ділянки за одержані в борг за розпискою грошові кошти, не надано".

http://reyestr.court.gov.ua/Review/79958015

У постанові від 04.04.2018 року у справі № 1316/3987/12-ц (провадження № 61-3838св18) Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, зазначає, що суди не дослідили, у чиїх інтересах укладені договори позики, які докази свідчать, що саме вказані грошові кошти були витрачені на придбання спірних квартир, не перевірили доводи про те, що виконання зобов’язання щодо повернення грошових коштів здійснювалося за рахунок спільних коштів подружжя, набутих за час перебування в зареєстрованому шлюбі, оскільки інших джерел доходів, які б давали можливість набути майно або грошові кошти в особисту приватну власність та за рахунок яких можливо було б виконати боргові зобов’язання, не наведено. Суди також не надали оцінки факту надання іншим із подружжя письмової згоди на купівлю квартири, що свідчить про її належність до спільної сумісної власності подружжя.
Часто наявна за договором заборгованість сплачується лише за рахунок одного з членів подружжя, у зв’язку з чим останній намагається спростувати преземцію рівності часток у процесі поділу майна подружжя в суді чи довести, що вказане майно є його особистою власністю.

У цьому випадку для правильного вирішення справи необхідно встановити, за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення спільного боргу, чи не вносились особисті кошти кожного з подружжя в рахунок погашення кредитних зобов`язань (постанова Верховного Суду від 09.01.2020 року у справі № 367/7110/14-ц провадження № 61-12957св.19). Окрім цього, потрібно визначити, яка частини кредиту погашена за час шлюбу, а також, яка частина кредитних коштів повернута самостійно відповідачем і яка частина зобов’язань перед банком залишається непогашеною, визначити розмір спільного боргу та здійснити розподіл майна з його урахуванням (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 754/11103/16-ц (провадження № 61-28144св18).

Однак у цьому контексті Верховний Суд зазначає, що наявність боргів подружжя та виникнення зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, не змінює статусу спільності набутого під час шлюбу майна за позичені кошти, які були використані в інтересах сім`ї, а саме на придбання цього майна. Доводи щодо внесення одним із подружжя коштів у рахунок погашення кредитних зобов`язань не мають правового значення, оскільки в розумінні вимог ст.57 СК України, спірна квартира не є особистою приватною власністю відповідача, а останній не позбавлений можливості, за наявності правових підстав, ставити питання щодо повернення за рахунок позивача половини сплачених ним після розірвання шлюбу коштів в рахунок погашення кредиту, як солідарного боржника. Верховний Суд указує, що суди дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що спірне нерухоме майно, придбане подружжям під час перебування у шлюбі та за кредитні кошти, які використані в інтересах сім`ї, підлягає поділу між ними в рівних частинах (постанова Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі №320/3072/18 (провадження №61-5819св19).

Належність майна, отриманого внаслідок укладення одним із подружжя кредитного договору, договору позики тощо, до спільної сумісної власності подружжя може зумовлювати виникнення в іншого з подружжя також й обов’язку щодо солідарного задоволення перед кредитором, узятих іншим із подружжя грошових зобов’язань. Зі змісту ч.4 ст.65 СК України вбачається, що такий договір створюватиме обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, буде використане в інтересах сім`ї. Окрім цього, ч.2 ст.73 СК України передбачає, що стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом установлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї й одержане за договором використано на її потреби.

Наприклад, у разі наявності судового рішення про визнання спільною сумісною власністю та поділ у рівних частках майна подружжя, що було набуте внаслідок залучення кредитних коштів, сплати одним із подружжя заборгованості за договором, чоловік/дружина, що здійснюють погашення заборгованості звертаються до суду з позовними вимогами про визнання боргового зобов’язання спільним сумісним зобов’язанням подружжя та стягнення з позивача частини боргового зобов’язання, у тому числі й порядку регресу. Така позиція в судовій практиці обґрунтовується тим, що, оскільки оплата заборгованості здійснюється лише одним із подружжя, а майно, набуте за договором, поділене між подружжям у рівних частках, то й сума боргу підлягає поділу в рівних частинах. Окрім цього, у межах судового провадження щодо поділу майна подружжя також зазначаються позовні вимоги про визнання заборгованості спільним майновим зобов’язанням подружжя та її врахування при поділі майна або ж подається зустрічний позов із таким змістом.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2020 року у справі № 638/17330/16-ц (провадження № 61-43636св18) зазначає, що права на спільну сумісну власність на квартиру кореспондується боргове зобов`язання – повернення грошової суми, що позичалася на придбання цього будинку. У цій справі придбаний за кредитні кошти будинок у судовому порядку був поділений між подружжям із визначенням рівних часток у праві спільної сумісної власності. Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання боргу колишнього подружжя спільним зобов’язанням, стягнення в порядку зворотної вимоги (регресу) частини грошових коштів з іншого з подружжя. Судом було встановлено, що, оскільки після поділу майна подружжя і визначення частки у спільній сумісній власності, позивачка виконала зобов`язання обох співвласників набутого за позичені кошти майна, повністю повернула кредитору борг, виконавши у такий спосіб і зобов`язання відповідача, тому вона має право на отримання відшкодування частини сплачених нею грошових коштів.

При цьому варто врахувати, що відповідно до позиції Верховного Суду при поділі спільної сумісної власності зобов`язання між подружжям не розподіляються, а враховуються (постанова Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі № 638/1962/17 провадження № 61-25286св18).

Так, наприклад, суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позову про визнання боргу за договором позики спільним боргом подружжя та зобов’язання дружини сплатити борг у рівних частинах, оскільки борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї, можуть бути враховані при поділі майна подружжя, однак таких вимог позивачем заявлено не було. Суд вказав, що для правильного вирішення справи потрібно встановити ввесь обсяг спільного майна подружжя та з урахуванням боргів подружжя вирішити питання про поділ майна (постанова Верховного Суду від 01.11.2018 року у справі № 205/9626/16-ц (провадження № 61-37796св18).

На практиці у випадку, якщо виконання кредитних зобов’язань забезпечено заставою чи укладено договір іпотеки, у якості третьої особи у справу вступає заставодержатель чи іпотекодержатель, які зазвичай висловлюються проти поділу обтяженого майна до моменту повного погашення боржником наявної заборгованості. Однак Верховний Суд вважає, що в результаті поділу предмету застави між подружжям і фактичної зміни виду спільної власності зі спільної сумісної на спільну часткову, права заставодержателя не порушуються (постанова Верховного Суду від 15.07.2019 року у справі № 521/19174/15-ц (провадження № 61-28655св18). Окрім цього, відмовляючи у скасуванні судового рішення щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, у складі якого перебувало передане в іпотеку банку приміщення, Верховний Суд посилається на відсутність доведення того, що кредитний договір було укладено в інтересах сім’ї, а тому в колишнього подружжя відсутній спільний обов`язок із повернення кредитних коштів банку, інтереси іпотекодержателя не порушені (постанова Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 607/2831/16-ц (провадження № 61-27855св18).

Водночас Верховний Суд наголошує на неприпустимості використання учасниками цивільних правовідносин поділу спільного майна подружжя для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу (постанова Верховного Суду від 11.11.2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18). Отже, при поділі майна подружжя варто зважати й на наявність у подружжя спільних зобов’язань щодо оплати заборгованості, адже це може суттєво вплинути на результат справи.


? З повагою, адвокат Гагарський Артем Павлович!
? (095) 704-80-03