Cуди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову з підстав його недоведеності, оскільки Фактів чинення позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною не встановлено.

Законодавство! 

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. 

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч. 2, 3 ст. 157 СК України).

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. 

Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. 

Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини (стаття 158 СК України).

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч.1, 2 ст. 159 СК України).

Позиція Суду!

Розглядаючи справу № 754/13775/15-ц, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з висновком органу опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 15 лютого 2016 року № 104-1071 орган опіки та піклування рекомендує визначити такий спосіб участі батька у вихованні малолітньої дочки, за яким він буде спілкуватись зі своєю малолітньою дочкою щоденно у будь-який час. Фактів чинення позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною не встановлено, мати дитини не заперечує проти щоденного та постійного спілкування батька з дочкою.

Судом першої інстанції з показань няні дочки та рідної сестри позивача, оцінених судом, не встановлено чинення перешкод матір'ю дитини її батьку, який з метою захисту своїх, як він стверджує, порушених прав ні до служби у справах дітей, ні до правоохоронних органів не звертався.

З наданої позивачем роздруківки його переписки з відповідачем електронною поштою та в соціальних мережах судами попередніх інстанцій та обставина, що мати дитини чинить перешкоди батьку в спілкуванні з дочкою, також не встановлена.

У постанові від 08.02.2018 року по справі № 754/13775/15-ц Верховний Суд зазначив, що ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову з підстав його недоведеності.

Також, Верховний Суд роз'яснив, що у разі чинення відповідачем таких перешкод або ухиляння нею від виконання рішення органу опіки та піклування, позивач має право звернутися до суду з позовом за захистом порушених прав.

З повагою, адвокат Гагарський Артем Павлович!
(095) 704-80-03