Чи може дитина бути позбавлена права користування житлом, у якому вона зареєстрована?

У справі № 368/750/16-ц позивачка просила суд визнати малолітню особу такою, що втратила право користування квартирою. Зазначила, що вона є наймачем житла, де зареєстроване місце проживання онуки, яка ніколи там не проживала.

З цього приводу КЦС висловився наступним чином:
✔️ При тимчасовій відсутності наймача або членів сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. Вичерпного переліку поважності причин не проживання законодавство не встановлює (ч.1 ст.71,ст.72 ЖК).
✔️ Місцем проживання особи до 10 років є місце проживання батьків або одного з них, або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, де вона проживає (ст.29 ЦК).
✔️ Місце проживання не пов’язане з місцем реєстрації. Право користування житлом у дитини виникає за фактом народження.

Підстава, на якій місце проживання малолітньої особи реєструвалося в спірній квартирі, у суді не оспорювалася, тож вона за фактом народження набула права користування житлом на законних підставах.

Оскільки дитина не може самостійно обирати місце проживання, то факт її не проживання у квартирі не є безумовною підставою для позбавлення права користування житлом.

Не можна вважати неповажними такі причини не проживання дитини у житлі:
✔️ її проживання в іншому місці, оскільки в силу свого віку вона не має достатнього обсягу дієздатності самостійно визначати місце проживання;
✔️ наявність у того з батьків, з ким вона проживає, права власності на житло, оскільки наявність майнових прав у батьків не є підставою для втрати її особистих житлових прав.

Визначальним є забезпечення найкращих інтересів дитини.
Отже, передумови для позбавлення особи права на житло відсутні.