Верховний суд звернув увагу на розмежування понять "арешт майна" і "арешт коштів" платника податку

ВС розглянув справу № 825/2243/18 за позовом фіскальної служби про накладення арешту на кошти та інші цінності та стягнення податкового боргу. Судами попередніх інстанцій було відмовлено у задоволенні частини позовних вимог стосовно накладення арешту. Не погодившись з такими рішеннями, фіскальна служба у касаційній скарзі зазначала, що наявність податкового боргу є достатньою підставою для звернення з позовом про накладення арешту на кошти відповідача.

ВС встановив, що згідно з чинним законодавством правові терміни «арешт майна» й «арешт коштів» мають розрізнений зміст. ВС зазначив, що хоча кошти і входять до складу майна платника податків, який є загальним об’єктом, але арешт коштів у банку має відмінні підстави його застосування й процедуру встановлення. Арешт коштів на рахунках в банку, згідно з пп.20.1.34 п. 20.1. ст.20, можливий тільки за відсутності майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу або за його недостатності для повного погашення.

❗️Зверніть увагу! Рішення про накладення арешту на кошти і на майно, відмінне від коштів, приймаються різними органами:
✔️накладення арешту на кошти здійснюється за рішенням суду;
✔️арешт майна, відмінного від коштів, проводиться за рішенням керівника податкового органу.

ВС визначив, що за наявності підстав для застосування адміністративного арешту контролюючий орган не надав відповідних доказів відсутності у платника податків майна для погашення боргу та його опису та відмовив у задоволенні касаційної скарги про накладення арешту на кошти й інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банку.